Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

броситься вниз

  • 1 броситься вниз

    General subject: dive

    Универсальный русско-английский словарь > броситься вниз

  • 2 броситься вниз

    v
    gener. sich herunterstürzen, sich hinunterstürzen

    Универсальный русско-немецкий словарь > броситься вниз

  • 3 броситься вниз

    Universale dizionario russo-italiano > броситься вниз

  • 4 броситься вниз головой

    General subject: precipitate oneself

    Универсальный русско-английский словарь > броситься вниз головой

  • 5 броситься вниз головой

    Diccionario universal ruso-español > броситься вниз головой

  • 6 броситься

    Русско-немецкий спортивный словарь > броситься

  • 7 вниз

    giù, in basso

    вниз головой — a testa in giù, a capofitto

    * * *
    нар.
    (in) giù, verso il basso

    плыть вниз по Волге — navigare verso la foce del / lungo il Volga

    ••

    вниз от чего предл. + Рa valle di

    падать / катиться / опускаться вниз — cadere in basso; scendere (giù) per la china

    * * *
    adv
    gener. dabbasso, 3 a valle di ((più in basso di) es.: poche miglia a valle del villaggio cfr. ingl.: a few miles below the village (íåñêîëüêî ìèëü / ù íåñêîëüêèõ ìèëàõ íèæå äåðåùíè); scendere a valle - to sail down a river (ïëûòü (èäòè) ùíèç ïî ðåêå); òæ. ñì. a), a basso, a valle, abbasso, all'ingiu, disotto, giti, giu, in basso, in giti, in' giu, quinci giu, quindi giu, sotto

    Universale dizionario russo-italiano > вниз

  • 8 вниз

    Новый русско-итальянский словарь > вниз

  • 9 броситься

    1) (наброситься) atılmaq, özüni atmaq, ücüm etmek, sıçramaq
    броситься на врага - duşmanğa atılmaq
    2) (с высоты вниз) sekirmek, atılmaq
    броситься в воду - suvğa sekirmek, özüni suvğa atmaq
    3) (поспешить) aşıqmaq, çapmaq, kelmek
    броситься на помощь - yardımğa kelmek
    броситься в глаза - közge ilişmek (çarpmaq)
    броситься на шею кому-либо - biriniñ boynuna sarılmaq

    Русско-крымскотатарский словарь (латиница) > броситься

  • 10 броситься

    1) (наброситься) атылмакъ, озюни атмакъ, уджюм этмек, сычрамакъ
    броситься на врага - душмангъа атылмакъ
    2) (с высоты вниз) секирмек, атылмакъ
    броситься в воду - сувгъа секирмек, озюни сувгъа атмакъ
    3) (поспешить) ашыкъмакъ, чапмакъ, кельмек
    броситься на помощь - ярдымгъа кельмек
    броситься в глаза - козьге илишмек (чарпмакъ)
    броситься на шею кому-либо - бирининъ бойнуна сарылмакъ

    Русско-крымскотатарский словарь (кириллица) > броситься

  • 11 броситься


    несов.
    1. на кого-что (устремиться) тебэнэн, пыбэнэн
    броситься на неприятеля пыим тебэнэн
    собака бросилась на прохожего хьэр блэкIырэ цIыфым ебэныгъ
    2. (вниз) зыхэбдзэн
    броситься в воду псым зыхэбдзэн
    3. (поспешить) чъэн, ечъэлIэн
    броситься на помощь IэпыIэгъу фэхъунэу чъэн
    ◊ кровь бросилась ей в лицо ынэкIу лъыр ечъагъ
    броситься в глаза нэм къыкIидзэн
    броситься на шею пшъэм зибдзэн

    Русско-адыгейский словарь > броситься

  • 12 броситься

    Русско-татарский словарь > броситься

  • 13 броситься

    v
    1) gener. niederfallen (вниз, ниц, на землю), schießen, sich hinabstürzen (с высоты), sich niederwerfen (на землю), sich stürzen, hineinstürzen, stürzen, herunterschießen, herabschießen (âíèç), (auf A) lösspringen
    2) colloq. (ouf A) losgehen, losschießen (к кому-л.), zustoßen (к кому-л., к чему-л.), losschießen (бежать), (стремглав) zuschießen (к кому-л., к чему-л.)
    3) obs. reißen
    5) pompous. sich herabstürzen

    Универсальный русско-немецкий словарь > броситься

  • 14 сброситься

    сов.
    1) ( броситься вниз) ташлану, сикерү
    2) прост. акча салышу

    Русско-татарский словарь > сброситься

  • 15 низринуться

    (броситься) кинутися, (упасть) впасти, (свалиться) звалитися, (рухнуть) гунути з чого в що, куди.
    * * *
    ки́нутися [вниз]; ( свалиться) звали́тися, -лю́ся, -лишся

    Русско-украинский словарь > низринуться

  • 16 нога

    1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);
    2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;
    3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;
    4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;
    5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).
    * * *
    нога́

    быть (стоя́ть) на ра́вной \нога ге́ с кем — бу́ти (стоя́ти) на рі́вній нозі́ з ким

    взять (дать) \нога гу — узя́ти (да́ти) но́гу

    в \нога га́х — в нога́х

    встать с ле́вой (не с той) \нога ги́ — стати на ліву (не на ту) ногу, вста́ти лі́вою ного́ю

    дава́й Бог \нога ги — дава́й (дай) бо́же но́ги, но́ги на пле́чі

    еле́ (едва́, наси́лу) \нога ги волочи́ть (влачи́ть, таска́ть) — ле́две (ледь, наси́лу) но́ги волочи́ти (волокти́, тягти́, тягну́ти)

    идти́ (шага́ть) [\нога га́] в \нога гу — іти́ (ступа́ти, крокува́ти) [нога] в но́гу

    идти́ в \нога гу с чем — іти́ в но́гу з чим

    кла́няться в \нога ги кому́ — кла́нятися (уклони́тися) в но́ги кому́

    к \нога ге — воен. до ноги́

    ле́вой \нога гой сде́лать что — перен. разг. лі́вою ного́ю зроби́ти що

    на \нога га́х — на нога́х

    на широ́кую (на большу́ю, на ба́рскую) \нога гу — на широ́ку но́гу, розкошу́ючи; на всю губу́

    не слыша́ \нога г [бежа́ть, мча́ться] — не чу́ючи (не чувши) ніг під собо́ю [бі́гти, мча́ти, мча́тися]

    ни \нога го́й к кому́ (куда́) — перен. ні ного́ю до ко́го (куди́)

    \нога га́ за́ но́гу идти́ (тащи́ться, плести́сь) — нога́ за ного́ю іти́ (тягти́ся, пле́нтатися)

    одна́ \нога га́ здесь [а] друга́я там — одна́ нога́ тут, [а] і́нша там; одна́

    \нога га́ в моги́ле (в гробу́) — одна́ нога́ в труні (в домови́ні)

    стои́т одно́й \нога гой в моги́ле (в гробу́) кто — см. гроб

    отку́да [то́лько] \нога ги взяли́сь — зві́дки (де) [тільки] си́ли взяли́ся (си́ла взяла́ся)

    поста́вить (организова́ть) что на каку́ю \нога гу — перен. поста́вити (організува́ти) що на яку́ но́гу

    поста́вить (подня́ть) на́ но́ги кого́ — перен. поста́вити (підня́ти) на но́ги кого́

    слета́ть на одно́й \нога ге куда́ (к кому́) — зліта́ти на одні́й нозі́ куди́ (до ко́го)

    со всех ног [броса́ться, кида́ться] — з усі́х ніг (скі́льки си́ли, щодуху, що є ду́ху, скі́льки ду́ху, чимду́ж, чимду́жче, щоси́ли, щоси́л, що є си́ли, що є сил) [ки́датися]

    стать (встать, подня́ться) на́ ноги — ста́ти (вста́ти, підня́тися) на но́ги

    стать на дру́жескую (на коро́ткую) \нога гу с кем — ста́ти на дру́жню (на коро́тку) но́гу з ким

    стоя́ть на [свои́х, со́бственных] \нога га́х — стоя́ти на [своїх, вла́сних] нога́х

    хрома́ть на о́бе \нога ги́ — кульга́ти (шкутильга́ти) на оби́дві ноги́

    чего́ моя́ (твоя́) [ле́вая] \нога га́ хо́чет — чого́ моя́ (твоя́) [ліва] нога́ хо́че

    что́бы \нога ги́ чье́й не́ было у кого́ (где) — щоб нога́ чия́ не була́ (щоб ноги́ чиє́ї не було́) в ко́го (де)

    Русско-украинский словарь > нога

  • 17 бросаться

    несовер. - бросаться; совер. - броситься
    1) (к кому-л./чему-л.; в кого-л./что-л.; на кого-л./что-л.)
    dash (to), rush (to), fall (on), jump (to), plunge (into), dart (into); throw oneself (on, upon)

    бросаться на шею кому-л. — to fall on smb.'s neck, to throw oneself on smb.'s neck, to throw one's arms round smb.'s neck

    бросаться кому-л. на помощь — to rush to smb.'s help/assistance

    бросаться в атаку — to advance/rush to the attack

    2) вз.-возвр. (чем-л.; только несовер.; бросать друг в друга)
    3) (кем-л./чем-л.; только несовер.; пренебрегать)
    throw away; disdain
    ••
    - бросаться словами

    Русско-английский словарь по общей лексике > бросаться

  • 18 tête

    (f) голова
     ♦ [lang name="French"]à se cogner la tête contre les murs, il n'en vient qu'une bosse камни кусать – только зубы ломать
     ♦ à tête reposée на свежую голову
     ♦ amour de tête рассудочная любовь
     ♦ article de tête передовица в газете
     ♦ [lang name="French"]autant de têtes, autant d'avis; ▼ [lang name="French"]vingt têtes, vingt avis сколько голов, столько умов
     ♦ avoir de la tête иметь голову на плечах
     ♦ avoir des affaires par-dessus la tête быть занятым по горло
     ♦ avoir la tête à ce qu'on fait быть целиком поглощённым тем, что делаешь
     ♦ avoir la tête à l'envers не знать, что и думать; растеряться; идти кругом (о голове)
     ♦ avoir la tête ailleurs замечтаться; отвлечься; задуматься о другом
     ♦ avoir la tête chaude [ la tête près du bonnet] быть вспыльчивым
     ♦ avoir la tête dans les étoiles витать в облаках
     ♦ avoir la tête de l'emploi соответствовать выполняемой роли, занимаемой должности
     ♦ avoir la tête d'enterrement иметь похоронный вид
     ♦ avoir la tête dure быть тугодумом
     ♦ avoir qch derrière la tête иметь задние мысли; замышлять что-л.
     ♦ avoir sa tête à soi иметь свою голову на плечах; не нуждаться в чужих подсказках
     ♦ avoir toute sa tête быть в здравом уме и твёрдой памяти
     ♦ avoir un pois chiche dans sa tête быть полным идиотом
     ♦ avoir une bonne tête (шутл.) вызывать к себе доверие, расположение; быть привлекательным на вид
      1) не вызывать к себе расположения
      2) иметь расстроенный вид
     ♦ avoir une tête bien ordonnée иметь здравый, методичный ум
     ♦ avoir une tête de qn быть похожим на кого-л.; смахивать на кого-л.
     ♦ bourrer la tête [ le crâne] забивать, морочить голову
     ♦ ça ne va pas la tête? ты в своём уме?; с головкой всё в порядке?
     ♦ casse-tête головоломка
      1) оглушать кого-л. шумом, криками
      2) надоедать, утомлять
     ♦ c'est à se taper la tête contre le mur из этого ничего не выйдет, хоть головой об стенку бейся
     ♦ c'est sans queue ni tête; ▼ cela n'a ni queue ni tête тут нет ни начала, ни конца; это полная белиберда
     ♦ c'est une tête (шутл.) это голова (об умном человеке)
     ♦ chasseur de têtes кадровик, занимающийся подбором высококвалифицированных кадров
     ♦ chercher dans sa tête стараться вспомнить; перебирать в памяти
     ♦ chères têtes blondes (шутл.) детвора, детишки
     ♦ coup de tête необдуманное действие; безрассудная выходка; опрометчивый поступок
     ♦ crier à tue-tête орать благим матом, во всю глотку
     ♦ donner [[lang name="French"]porter, monter] à la tête ударить в голову (о креп ком напитке)
     ♦ donner sa tête à couper дать голову на отсечение
     ♦ en avoir plein la tête только и думать о чём-л.
     ♦ en tête-à-tête с глазу на глаз; один на один
     ♦ être la tête de liste возглавлять список
     ♦ être tombé sur la tête (ирон.) вести себя вопреки здравому смыслу; головкой удариться
     ♦ faire la [[lang name="French"]sa] mauvaise tête упрямиться, упираться
     ♦ faire la tête [ la gueule] дуться
     ♦ faire une drôle de tête странно выглядеть
     ♦ forte tête упрямая голова; строптивец; бунтарь
     ♦ grosse tête дурья башка
     ♦ homme de tête решительный, рассудочный человек
     ♦ il a neigé sur sa tête он совсем поседел
     ♦ il a une tête qui ne me revient pas я его не припоминаю
     ♦ il y va de votre tête это может стоить вам жизни; вы можете поплатиться за это головой
     ♦ la tête bien faite est mieux que la tête bien pleine лучше быть умным, чем учёным
     ♦ la tête d'un fou ne blanchit jamais дурак с горя не поседеет
     ♦ laver la tête à qn устроить головомойку кому-л.
     ♦ marcher sur la tête ходить на голове
     ♦ mauvaise tête сторщик, скандалист, бузотёр
     ♦ mettre à prix la tête de qn назначить награду за чью-л. голову
     ♦ mettre [ donner] martel en tête; ▼ marteler la tête сильно встревожить; заставить неотступно думать о чём-л.
      1) вскружить кому-л. голову; взбудоражить, взвинтить кого-л.
      2) восстановить, на строить кого-л. против кого-л.
     ♦ n'avoir plus la tête à rien быть больше не в состоянии ни о чём думать
      1) выжить из ума
      2) потерять голову
     ♦ ne pas avoir de tête иметь дырявую голову; всё забывать
     ♦ ne pas avoir eu la tête à qch упустить из виду что-л.
     ♦ n'en faire [ n'agir] qu'à sa tête делать то, что придёт в голову; поступать как заблагорассудится
     ♦ par tête на одного человека; на душу населения
     ♦ payer de sa tête поплатиться головой
     ♦ petite tête (ласк. обращение) глупышка
      1) нырнуть вниз головой
      2) полететь кубарем
     ♦ [lang name="French"]plus grosse la tête, plus forte la migraine велик почёт не живёт без забот
     ♦ porter la tête haute держаться гордо, с достоинством
     ♦ prendre la tête de qch возглавить что-л.
     ♦ [lang name="French"]quand on n'a pas bonne tête, il faut avoir de bonnes jambes дурная голова ногам покоя не даёт
     ♦ quelle tête! (шутл. – ирон.) ну и видок!
     ♦ répondre sur sa tête ручаться головой
     ♦ se casser [ se creuser] la tête ломать голову
      1) бросаться кому-л. на шею
      2) навязывать свои услуги; выражать чрезмерные симпатии
     ♦ se jeter [[lang name="French"]aller, donner] quelque part la tête la première [ la tête baissée] броситься, ринуться во что-л. очертя голову [безрассудно]
      1) накрутить, взвинтить себя
      2) вбить себе в голову; возомнить
     ♦ se payer la tête de qn дурачить кого-л.
     ♦ tenir tête à qn противостоять, давать отпор кому-л.
     ♦ tête à claques [ à gifles] отвратительная, мерзкая рожа; мордоворот
     ♦ tête basse опустив голову; смиренно; покорно
     ♦ tête brûlée [ chaude] сорвиголова; горячая голова
      1) упрямец
      2) тупица
     ♦ tête d'andouille [[lang name="French"]de crétin, de lard] (ругат. обращение) приду рок, кретин, олух
     ♦ tête de cochon [[lang name="French"]de mule, d'âne] упрямец
     ♦ tête de la classe лучшие ученики в классе
     ♦ tête de linotte сумасброд; вертопрах; бестолковый человек
     ♦ tête de Turc объект постоянных насмешек, травли
     ♦ tête fêlée чокнутый, ненормальный
     ♦ tête folle отчаянный человек; забубённая головушка
     ♦ tête froide спокойный, хладнокровный человек
     ♦ toute la sagesse n'est pas и умный может нуждаться
     ♦ enfermée dans une tête в совете; ум хорошо, а два лучше

    Современная Фразеология. Русско-французский словарь > tête

См. также в других словарях:

  • броситься — бросаться; кинуться, метнуться, махнуть, сигануть, прыснуть, устремиться, ринуться, рвануться Словарь русских синонимов. броситься 1. кинуться / с высоты: выброситься, прыгнуть; махнуть (разг.); сигануть (прост.); низринуться (высок.) / …   Словарь синонимов

  • броситься — шусь, сишься; св. см. тж. бросаться, бросание, бросок 1) к кому, к чему, куда, с инф. Быстро устремиться, направиться куда л. (обычно в порыве какого л. чувства) Бро/ситься навстречу товарищу. Бр …   Словарь многих выражений

  • броситься — шусь, сишься; св. 1. к кому, к чему, куда, с инф. Быстро устремиться, направиться куда л. (обычно в порыве какого л. чувства). Б. навстречу товарищу. Б. в драку, в объятия. Б. на шею, на грудь. Б. на помощь, на выручку кому л. Б. бежать,… …   Энциклопедический словарь

  • вы́броситься — брошусь, бросишься; повел. выбросься и выбросись; сов. (несов. выбрасываться). 1. Прыжком броситься вниз откуда л., из чего л. Выброситься из окна. □ Самолету немыслимо совершить посадку на скалы. Шестеро бойцов выбросились на парашютах. В.… …   Малый академический словарь

  • Упасть — сов. неперех. 1. Повалиться, устремиться вниз под действием собственной тяжести. отт. перен. разг. Оказаться свергнутым, прекратить свое существование. 2. Повалиться на землю, потеряв опору в основании. отт. Свалиться с ног. отт. Быстро броситься …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ГЭБРИЕЛ ГЕЙЛ — (англ. Gabriel Gale) герой цикла детективных рассказов Г. К.Честертона «Поэт и безумцы» (1929). В образе ГГ. Честертон вывел удивительную фигуру поэта детектива, раскрывающего преступления или преступные намерения людей, которые на первый взгляд… …   Литературные герои

  • ВЫБРОСИТЬСЯ — ВЫБРОСИТЬСЯ, выброшусь, выбросишься, повел. выбросься выбросись, совер. (к выбрасываться). Выпрыгнуть, броситься вниз откуда нибудь. Женщина выбросилась из окна на мостовую и разбилась на смерть. ❖ Выброситься на мель или на берег (мор.) для… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЫБРОСИТЬСЯ — ВЫБРОСИТЬСЯ, ошусь, осишься; совер. Броситься вниз откуда н. В. из окна. В. с парашютом. | несовер. выбрасываться, аюсь, аешься. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Летучие мыши — или рукокрылые (Chiroptera) отряд млекопитающих с следующими главными отличительными признаками: кости передних конечностей сильно удлинены; между пальцами их, между передними конечностями, телом и задними конечностями, а по большей части также… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Тайшань — Всемирное наследие ЮНЕСКО, объект № 437 рус. • …   Википедия

  • Отряд Чистики (Alcae, или Alciformes) —          Отряд чистиков объединяет небольшую группу видов птиц мелкой и средней величины, вес которых колеблется от 100 г до 1 кг и более.         Это весьма однородные по своему строению водные морские птицы, хорошо приспособленные к плаванию и… …   Биологическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»